Судова практика та кейси по КІК

Коли ви подаєте звіт по КІК, це не «формальність для галочки». Перші справи 2024–2025 років показують: інформація з КІК-звітів, фінзвітності й міжнародного обміну даними активно використовується податковою в судах – не лише для донарахувань контролюючим особам, а й для спорів щодо резидентства, постійних представництв і бенефіціарних власників доходів. 

Нижче – огляд ключових напрямів судової практики та висновки, які варто врахувати власникам іноземних структур.

Чому перші справи по КІК важливі бізнесу

Правила КІК в Україні де-факто запрацювали з 1 січня 2022 року. Перші масові звіти подаються за 2022–2023 роки, а в 2024–2025 роках почали з’являтися показові судові рішення.

Ці рішення демонструють кілька тенденцій:

  • КІК – це вже не теорія, а реальний інструмент для донарахувань.

  • Податкова дивиться на всю групу компаній та реальний центр управління, а не тільки на одного резидента.

  • Звіт по КІК може зіграти проти платника, якщо інші документи та структура не узгоджені між собою.

Основні напрями, де КІК уже «засвітилися» в судах

1. Податкове резидентство контролюючої особи

Один із перших резонансних кейсів – справа, де українець, який виїхав до Німеччини та отримав тимчасовий захист, намагався довести, що перестав бути податковим резидентом України. Суд оцінив:

  • наявність нерухомості в Україні;

  • сімейні та бізнес-зв’язки;

  • фінансові інтереси, пов’язані з українською юрисдикцією.

Результат – статус резидента України збережено, а отже, й обов’язок звітувати по КІК та декларувати прибуток таких компаній.

Що це означає для бізнесу

  • Сам факт перебування за кордоном понад 183 дні не гарантує втрати резидентства.

  • Якщо ви контролюєте іноземні компанії та зберігаєте центр життєвих інтересів в Україні, податкова та суди схиляються до українського резидентства – відповідно, ви стаєте контролюючою особою КІК.

2. Постійне представництво нерезидента через управління з України

Інший блок судової практики – визнання постійного представництва нерезидента (ПП) в Україні через управління іноземною компанією з території України.

У справі щодо естонської компанії податкова довела, що:

  • директор та ключовий менеджмент фактично працювали з України;

  • з України велися переговори й ухвалювалися рішення щодо суттєвих договорів;

  • у фінансовій звітності КІК окремо виділено прибуток, пов’язаний з діяльністю в Україні, хоча ПП не було зареєстровано.

КІК-звіт та фінансова звітність стали доказом того, що іноземна компанія веде бізнес в Україні через незареєстроване ПП. Податкова отримала підстави донарахувати податок на прибуток і штрафи.

Ключові висновки

  • Формула «я все веду онлайн, а компанія – естонська/кіпрська» вже не працює.

  • Якщо управління, підписання договорів і ключові рішення приймаються в Україні, суди готові погоджуватися з позицією податкової щодо наявності ПП.

  • КІК-звіт – не тільки про податок із скоригованого прибутку, а й про потенційні донарахування іноземній компанії як ПП в Україні.

3. Бенефіціарний власник доходів і проміжні холдинги

Суди вже використовують дані про КІК та структуру власності у спорах щодо застосування зниженої ставки податку на репатріацію.

У кейсах із кіпрськими холдингами суди аналізують:

  • відповідь іноземних податкових органів про реальну структуру власності;

  • відсутність персоналу, офісу та операційної діяльності;

  • роль компанії як «проміжної ланки» між кредитором та українським позичальником;

  • той факт, що кінцевий бенефіціар – громадянин України, який декларує цю компанію як КІК.

У результаті суди відмовляють у застосуванні пониженої ставки за конвенцією, вважаючи, що проміжний холдинг не є бенефіціарним власником доходу.

Що важливо

  • Декларування КІК може стати аргументом податкової, що нерезидент – лише транзитна ланка, а реальний бенефіціар – український резидент.

  • Судова практика щодо бенефіціарних власників (ще до КІК) уже була доволі суворою; КІК-звіти просто підсилюють позицію ДПС.

4. «Самовикриття» через звіт по КІК

Експерти й судові огляди прямо говорять про ризик самовикриття: те, що ви чесно подали звіт по КІК, не означає, що ця інформація працюватиме тільки у «рамках КІК-податку».

Звітність використовується для:

  • доведення фактичного контролю над групою компаній;

  • підтвердження центру управління бізнесом в Україні;

  • аргументації відсутності самостійного статусу нерезидента як бенефіціарного власника;

  • виявлення незареєстрованих постійних представництв.

Тому позиція по КІК повинна бути узгоджена із загальною податковою стратегією, а не існувати окремо від неї.

Що дивляться суди в спорах із КІК: набір доказів

Аналіз судових рішень показує, що суди та податкові органи звертають увагу не на один документ, а на комплекс доказів:

  • установчі документи іноземних компаній;

  • кредитні й позикові договори (особливо – ланцюжки «українська компанія → кіпрський/естонський холдинг → BVI/інший кредитор»);

  • фінансову звітність КІК, де видно джерела прибутку та географію діяльності;

  • спеціальні довіреності на українських директорів/повірених;

  • відповіді іноземних податкових органів (через конвенції про обмін інформацією);

  • КІК-звіти та декларації про доходи контролюючих осіб;

  • фактичні обставини: хто веде переговори, хто підписує контракти, де ухвалюються ключові рішення.

Висновок простий: якщо структура формально «іноземна», але живе в Україні, суди це бачать.

Практичні уроки для власників КІК

1. Перевірте своє податкове резидентство

  • Якщо ви виїхали за кордон, але маєте бізнес, нерухомість і сім’ю в Україні, ризик збереження резидентства дуже високий.

  • У такій ситуації краще одразу вибудувати стратегію звітування по КІК, а не сподіватися, що «мене там не знайдуть».

2. Приведіть у порядок substance іноземних компаній

  • Наявність реального офісу, директорів із повноваженнями, персоналу, витрат на управління – критична для захисту від претензій щодо ПП та бенефіціарного власника.

  • Якщо компанія – «холдинг на папері без людей та функцій», вона легко перетворюється на «прокладку» в очах суду.

3. Вирівняйте документи й КІК-звіти

  • Те, що ви показуєте в КІК-звіті, має відповідати:

    • контрактам;

    • реальній бізнес-моделі;

    • фінансовій звітності;

    • позиції по бенефіціарному власнику для цілей конвенцій.

  • Будь-які протиріччя – шанс для податкової поставити під сумнів всю структуру.

4. Перегляньте моделі з проміжними холдингами

  • Структури «Україна → Кіпр → BVI/банк» без реального змісту щораз гірше працюють у судах. 

  • Якщо проміжний холдинг не має самостійної економічної ролі, суди схильні бачити в ньому лише агентську функцію.

5. Готуйте «файл захисту» завчасно

  • Окремо від КІК-звітів варто мати:

    • протоколи засідань органів управління;

    • документи щодо місця ухвалення рішень;

    • політики з управління ризиками й інвестиціями;

    • обґрунтування, чому навіть за наявності контролю з боку резидента КІК зберігає самостійність для цілей конвенцій. 

Як юридична компанія «Юдей» працює з кейсами по КІК

Юридична компанія «Юдей» супроводжує клієнтів на всіх етапах – від структурування до судових спорів.

Ми зазвичай працюємо за таким алгоритмом:

  1. Аудит іноземних структур і статусу КІК

    • перелік усіх компаній, фондів, трастів;

    • визначення, де ви є контролюючою особою;

    • аналіз ризиків резидентства та можливого ПП.

  2. Оцінка судових ризиків

    • моделюємо, як виглядатиме ваша структура «очима податкової»;

    • прогнозуємо, які документи піднімуть на перевірці;

    • готуємо стратегію захисту ще до того, як спір дійде до суду.

  3. Опрацювання КІК-звітності й позиції по бенефіціарних власниках

    • допомагаємо узгодити КІК-звіти, фінзвітність, договори й позицію по WHT;

    • готуємо аргументи щодо наявності/відсутності ПП та фактичного управління.

  4. Супровід перевірок та судових спорів

    • відповіді на запити ДПС;

    • участь у перевірках;

    • підготовка процесуальних документів і представництво в судах усіх інстанцій.

Вартість онлайн-консультації щодо КІК, структурування та судових ризиків у «Юдей» становить 4000 грн. За одну консультацію ви отримуєте карту ризиків, перелік обов’язкових дій та варіанти стратегії: що структурувати, що закривати, а де краще підготуватися до потенційного спору.

FAQ: поширені запитання про судову практику КІК

Чи є вже рішення Верховного Суду саме щодо штрафів за КІК?
Станом на кінець 2025 року судова практика по КІК лише формується. Основний масив рішень – це апеляційні постанови та справи, де КІК фігурують як елемент ширших податкових спорів (ПП, бенефіціарний власник, резидентство). Масової практики Верховного Суду саме щодо штрафів за КІК поки що немає, але вона очікувано з’явиться в найближчі роки. 

Чи може один лише КІК-звіт стати підставою для донарахувань?
Суди, як правило, оцінюють комплекс доказів. Сам по собі звіт по КІК рідко є єдиною підставою, але він стає «якорем», на який податкова «нанизує» інші факти: фінзвітність, договори, відповіді іноземних органів.

Як ДПС знаходить мої КІК, якщо я про них не повідомляв?
Податкова спирається на:

  • дані CRS (автоматичний обмін фінансовою інформацією);

  • запити до іноземних податкових органів;

  • інформацію з митних і банківських перевірок;

  • відкриті реєстри й реєстри бенефіціарних власників. 

Якщо я подав звіт по КІК із помилкою – краще виправити чи «не чіпати»?
Судова практика показує, що пасивність майже завжди грає проти платника. Краще:

  • оцінити наслідки помилки;

  • подати уточнення чи виправлення в рамках передбачених процедур;

  • підготувати пояснення, чому помилка не була умисною.

Чи варто отримувати індивідуальну податкову консультацію по КІК?
Індивідуальна консультація не гарантує повного захисту, але:

  • фіксує вашу добросовісність;

  • дає орієнтир, як податкова бачить вашу ситуацію;

  • може бути аргументом у спорі, якщо ви діяли відповідно до роз’яснень. Практика ІПК по КІК уже активно формується.