Підготовка одноразової декларації

Вихідна ситуація та практичний контекст

Навіщо готуватися до одноразової декларації заздалегідь

Одноразова декларація – це документ, у якому власник капіталу «підводить риску» під минулою податковою історією активів. Помилка тут коштує дорого: можна або переплатити, або навпаки створити ризик для майбутніх перевірок.

В Україні одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводилося з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року на підставі Закону №1539-IX та підрозділу 9-4 розділу ХХ ПКУ.
Форму декларації й порядок її подання затвердив наказ Мінфіну №439 від 02.08.2021.

Хоча конкретна кампанія завершена, сама логіка підготовки одноразової декларації залишається актуальною:

• для аналізу вже поданих декларацій;

• для виправлення помилок, пов’язаних із минулими рішеннями;

• як готовий шаблон дій на випадок наступних хвиль податкових амністій чи аналогічних інструментів.

Кому актуальна підготовка одноразової декларації

1. Тим, хто вже подавав одноразову декларацію

• потрібно перевірити, чи всі активи були враховані;

• чи правильно обрані ставки збору;

• чи відповідають зазначені суми реальній вартості активів;

• чи правильно виконується графік сплати збору (особливо при розстрочці).

2. Тим, хто має суттєві «сірі» активи до 01.01.2021

Йдеться про активи, отримані з доходів, щодо яких податки не були сплачені або сплачені не повністю, а також ті, що не були задекларовані всупереч податковому чи валютному законодавству.

3. Тим, хто очікує нову хвилю амністії

Якщо держава відновить інструмент одноразового декларування, готовий пакет документів і попередній аналіз активів дозволять зайти в кампанію без хаосу «в останній день».

Які активи враховуються при підготовці до одноразової декларації

Для системної підготовки варто розкласти активи по групах, близьких до структури форми декларації Мінфіну.

Основні блоки:

• грошові активи: готівка, кошти на рахунках в українських і іноземних банках, депозити;

• нерухомість: житлова, нежитлова, земельні ділянки, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва;

• рухоме майно: транспорт, дорогі речі, обладнання, цінні колекції;

• корпоративні права: частки в ТОВ, акції, інші права участі в бізнесі;

• фінансові інструменти: облігації, деривативи, пайові інструменти, інвестиційні рахунки;

• іноземні активи: рахунки, нерухомість, корпоративні права за кордоном;

• цифрові активи: криптовалюта, токени (якщо законодавство й роз’яснення дозволяють їх трактувати як об’єкт декларування).

Які активи могли не декларуватися взагалі (safe-harbour)

ПКУ визначив перелік активів, які вважаються такими, з яких податки сплачені повністю, навіть якщо одноразова декларація не подавалася.

До них належать, зокрема:

• інші активи (гроші, майно), сукупна вартість яких не перевищує 400 000 грн станом на дату завершення періоду декларування;

• житлова нерухомість в Україні:

  • квартира/квартири загальною площею до 120 м²;

  • житловий будинок/будинки загальною площею до 240 м²;

• нежитлова нерухомість – будівлі некомерційного призначення загальною площею до 60 м²;

• земельні ділянки – у межах норм безоплатної передачі з Земельного кодексу;

• один транспортний засіб особистого некомерційного використання, що не перевищує встановлені обмеження щодо об’єму двигуна та вартості.

Під час підготовки до одноразової декларації важливо відокремити «захищені» активи від тих, які потенційно потребують декларування, аби не платити збір там, де закон цього не вимагав.

Покрокова підготовка одноразової декларації

Крок 1. Інвентаризація активів

Завдання – зібрати повний список активів, що належали фізичній особі станом на дату, релевантну для одноразового декларування (для кампанії 2021–2023 рр. – до 01.01.2021).

Для кожного активу потрібно зафіксувати:

• вид (готівка, рахунок, нерухомість, корпоративні права тощо);

• країну знаходження;

• форму права (пряма власність, спільна, через номіналів, трасти тощо);

• орієнтовну вартість.

Крок 2. Оцінка та групування

Далі активи групуються:

• за видами, щоб відповідати розділам форми одноразової декларації;

• за місцем розташування (Україна / за кордоном), адже ставки збору відрізнялися;

• за рівнем ризику (формалізовані / неформалізовані; з документами / без; вже «світяться» в банках чи ні).

На цьому етапі також відсікаються активи, які потрапляють до safe-harbour (квартира до 120 м², будинок до 240 м², активи до 400 тис. грн тощо).

Крок 3. Вибір ставок збору

Закон передбачав різні ставки збору з одноразового декларування (5%, 9%, 2,5% і, у певних випадках, підвищені ставки).

На етапі підготовки потрібно:

• порахувати базу оподаткування для кожної групи активів;

• обрати найбільш вигідну ставку збору (з урахуванням можливих розстрочок і спецінструментів на кшталт ОВДП).

Крок 4. Збір документів

Хоча одноразова декларація не вимагала зазначення джерел походження активів,
для власної безпеки та потенційних подальших перевірок варто мати:

• правовстановлюючі документи на нерухомість і землю;

• реєстраційні документи на транспорт і основні рухомі активи;

• корпоративні документи (статути, протоколи, реєстри часток);

• банківські виписки, договори вкладів, брокерські звіти;

• внутрішній опис логіки оцінки вартості активів.

Цей пакет не завжди передається до податкової, але створює внутрішній «щит» на випадок додаткових питань.

Крок 5. Технічна підготовка до подання

Одноразова декларація подавалась в електронній формі через Електронний кабінет платника з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Тому перед заповненням потрібно:

• перевірити чинність КЕП;

• мати доступ до приватної частини Е-кабінету;

• переконатися, що технічно можливо заповнити форму, зберегти чернетку, підписати й надіслати.

Крок 6. Заповнення форми

Форма одноразової декларації включала:

• блок ідентифікаційних даних декларанта;

• інформацію про грошові активи в Україні та за кордоном;

• дані про нерухомість, землю, незавершене будівництво;

• відомості про рухоме майно (включно з транспортом);

• корпоративні права та інші об’єкти інвестування;

• розрахунок загальної вартості активів і суми збору.

Професійна підготовка на цьому етапі зводиться до:

• коректного рознесення активів по розділах;

• уникнення дублювання (наприклад, нерухомість vs незавершене будівництво);

• узгодження сум і описів між різними розділами.

Крок 7. Перевірка перед відправленням

Перед поданням декларації доцільно зробити внутрішній pre-check:

• чи враховані всі активи, які планувалося легалізувати;

• чи правильно застосовані ставки збору;

• чи немає формальних помилок у персональних даних;

• чи зберегли «скрін» або PDF-копію заповненої форми для архіву.

Після подання декларація підлягала камеральній перевірці податковим органом.

Типові помилки при підготовці одноразової декларації

На практиці найчастіше траплялися такі проблеми:

1. Фрагментарний облік активів
   Декларуються окремі «очевидні» активи (наприклад, квартира), але ігноруються корпоративні права, іноземні рахунки, частина грошових заощаджень.

2. Нехтування safe-harbour
   Включення до декларації активів, які й так вважаються такими, з яких сплачені податки (квартира до 120 м², активи до 400 тис. грн тощо). Це веде до необов’язкової сплати збору.

3. Невірна класифікація активів
   Помилки при віднесенні об’єктів до нерухомості, незавершеного будівництва чи рухомого майна, що створює логічні нестикування в декларації.

4. Слабка доказова база
   Відсутність документів, які підтверджують право власності або вартість активу, що ускладнює захист позиції при запитаннях від податкової.

5. Ігнорування іноземних активів
   З урахуванням розвитку автоматичного обміну фінансовою інформацією між країнами CRS це найризикованіший сегмент.

Роль професійного супроводу

Підготовка одноразової декларації – це не лише «заповнення форми», а:

• стратегічне рішення, які активи й на яких умовах легалізувати;

• формування доказової бази на роки вперед;

• узгодження української податкової історії з іноземними юрисдикціями, якщо є нерухомість, рахунки чи бізнес за кордоном.

Для власників значних активів доцільно планувати:

• поглиблену консультацію з аналізом активів і ризиків – орієнтовно від 4000–6000 грн;

• комплексний супровід підготовки одноразової декларації (аудит активів, сценарії, документи, заповнення форми, супровід спілкування з ДПС) – зазвичай від 40000–80000 грн і вище, залежно від кількості активів, юрисдикцій і складності структури.

Ці суми часто несумірно менші за потенційні втрати при неправильно підготовленій або взагалі відсутній декларації.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна сьогодні подати одноразову декларацію в межах тієї самої кампанії?
Ні. Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування завершилася 1 березня 2023 року.

Навіщо готуватися до одноразової декларації, якщо кампанія вже закінчена?
Підготовка корисна для:

• перевірки вже поданих декларацій і виправлення помилок у подальших діях;

• формування стратегії на випадок нових амністій;

• систематизації активів і доказової бази на майбутні перевірки.

Чи обов’язково збирати документи на всі активи, якщо в декларації не вказуються джерела походження?
Формально – ні, закон не вимагав розкриття джерел.
Практично – відсутність документів робить захист від подальших претензій значно слабшим.

Як бути, якщо частина активів оформлена на номінальних власників чи родичів?
У таких ситуаціях потрібне індивідуальне рішення: інколи варто спочатку змінити структуру власності, а вже потім декларувати; інколи – навпаки. Це вирішується лише після аналізу документів і ризиків.

Чи можна виправити помилки вже після подання одноразової декларації?
Питання залежить від конкретної помилки й стадії, на якій вона виявлена. У деяких випадках можливі уточнення або подальші кроки в рамках загальних процедур ПКУ, але це завжди індивідуальний кейс.