Добровільне декларування активів (податкова амністія)

Вихідна ситуація та практичний контекст

Чому тема податкової амністії досі актуальна

Для багатьох власників капіталу питання «старих» незадекларованих активів не зникло разом із завершенням кампанії податкової амністії. Частина коштів, нерухомості, корпоративних прав, іноземних рахунків, криптовалюти й досі юридично «висять у повітрі» – ними користуються, але їх податкова історія не врегульована.

Перша кампанія одноразового добровільного декларування в Україні діяла з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року й дозволяла легалізувати активи за зниженими ставками збору.
Чимало людей нею скористались, але ще більше – свідомо чи через страх, невпевненість або «відкладемо на потім» – залишилися в тіні.

Сьогодні завдання змінюється:
не просто «встигнути подати декларацію», а продумати стратегію роботи з активами, які мають проблемну податкову історію, з урахуванням досвіду минулої амністії та можливих майбутніх змін законодавства.

Що передбачала податкова амністія і як це впливає на рішення зараз

Українська модель добровільного декларування була побудована на кількох ключових ідеях:

• держава пропонує разовий інструмент легалізації активів, отриманих до 1 січня 2021 року, з яких не були сплачені податки або вони були сплачені не в повному обсязі;

• декларуються кошти, нерухомість, рухоме майно, корпоративні права, фінансові інструменти, іноземні активи, якщо їхня історія оподаткування в Україні «нечиста»;

• сплачується одноразовий збір за ставками істотно нижчими за стандартний ПДФО: 5% для більшості активів в Україні, 9% для закордонних активів, 2,5% – для окремих держоблігацій (з можливістю альтернативних ставок при розстрочці).

За даними Мінфіну та профільних аналітиків, за час дії податкової амністії українці задекларували близько 8,8 млрд грн активів, що принесло бюджету менше 1% від початково очікуваних обсягів легалізації.

Формально кампанія завершилася 1 березня 2023 року. Однак зобов’язання щодо сплати збору для тих, хто обрав розстрочку, розтягувалися до 2024–2025 років.

На практиці це означає:

• держава вже «відпрацювала» модель амністії і має статистику, на яку спиратиметься в майбутньому;

• у власників капіталу залишилися активи, які могли бути задекларовані, але не були;

• ті, хто скористався амністією, мають стежити за коректністю виконання своїх зобов’язань і не допустити технічних порушень.

Кому варто замислитися над добровільним декларуванням і легалізацією активів

Навіть після завершення спеціальної кампанії тема добровільного декларування активів залишається критичною для:

• власників готівкових заощаджень, які лежать «поза системою» та потенційно можуть стати предметом запитань банків і податкових органів;

• тих, хто має іноземні рахунки, компанії, нерухомість за кордоном з не до кінця прозорою податковою історією;

• підприємців, які роками змішували особисті та бізнесові гроші, не завжди коректно відображаючи доходи;

• власників криптовалюти, що частково або повністю купувалася за неоподатковані кошти;

• людей, які планують великі угоди – продаж бізнесу, велику купівлю за участі банку, корпоративну реструктуризацію, переїзд до іншої податкової юрисдикції.

Для цих категорій ключове питання – не «чи повернуть податкову амністію в ідентичному форматі», а як уже сьогодні структурувати активи так, щоб будь-яка нова хвиля регулювання була керованою, а не руйнівною.

Які активи зазвичай потрапляють до зони ризику

Найчастіше потребують уваги:

• кошти готівкою, зокрема в іноземній валюті;

• кошти й фінансові інструменти на закордонних рахунках;

• нерухомість (в Україні та за кордоном), куплена за «неідеальні» доходи;

• корпоративні права та частки в бізнесі, оформлені на номіналів або з «сірою» історією;

• транспорт, дорогі рухомі речі, колекції, антикваріат;

• криптовалюта й інші цифрові активи, особливо якщо фіат у систему заходив без повної податкової історії.

У рамках одноразового декларування все це можна було вивести «в білу» за фіксованими ставками.
Надалі, за відсутності спецамністії, доведеться працювати з інструментами самостійного виправлення, уточнень і структуризації.

Що дає власнику правильно використана податкова амністія (і її досвід)

Навіть якщо ви не встигли подати одноразову декларацію, аналіз самої моделі дає розуміння, куди рухається система:

• держава показала, що готова давати «вікно можливостей» для легалізації замість миттєвих репресій;

• сформовано базовий підхід до того, які активи вважатимуться умовно «чистими» без декларування (ліміти за сумою, площею, кількістю об’єктів);

• закладено логіку: хто добровільно виходить із тіні – отримує кращі умови, нижчі ставки й захист від відповідальності;

Для власника капіталу це означає:

• краще хоча б раз зробити системний аудит своїх активів і доходів;

• зрозуміти, які «білі плями» залишилися після завершення амністії;

• визначити, як діяти надалі: чекати можливої нової хвилі, використовувати чинні механізми самовиправлення, реструктуризувати активи чи комбінувати ці підходи.

Як виглядає професійний супровід з добровільного декларування та легалізації активів

1. Аудит активів і доходів

На першому етапі збирається повна картина:

• активи в Україні та за кордоном;

• податкова історія доходів, за які вони були придбані;

• попередні декларації, звіти, банківські виписки;

• дії (або бездіяльність) під час податкової амністії 2021–2023 років.

Результат – перелік ризикових активів і «слабких місць».

2. Моделювання сценаріїв

Для кожної групи активів аналізується:

• що станеться, якщо нічого не робити;

• варіанти самостійного виправлення, уточнень, донарахування податків;

• варіанти реструктуризації – переоформлення, зміна юрисдикції, корпоративні рішення;

• можливі наслідки, якщо держава запустить нову хвилю амністії чи посилить контроль.

Власник отримує зрозумілі сценарії з орієнтовними податковими й юридичними наслідками.

3. Підготовка документальної бази

Далі готуються:

• доказова база походження коштів (наскільки це можливо);

• пакети документів для банків, податкових органів, потенційних контрагентів;

• внутрішні політики та структури володіння для групи компаній чи сімейного бізнесу.

Це основа, яка дозволяє «пережити» як звичайні перевірки, так і можливі нові кампанії добровільного декларування.

4. Супровід взаємодії з податковою та банками

На цьому етапі включається:

• підготовка пояснень, листів, відповідей на запити;

• супровід камеральних та, за потреби, документальних перевірок;

• контроль строків сплати податків, зборів, у тому числі пов’язаних із вже поданими одноразовими деклараціями.

Завдання – мінімізувати конфлікти й перевести діалог у кероване юридичне русло.

5. Довгострокова стратегія

Фінальний блок – не просто «закрити старі питання», а:

• вибудувати прозору структуру володіння активами;

• синхронізувати особисті, бізнесові та міжнародні податкові історії;

• підготуватися до спадкування, переїзду, продажу бізнесу, залучення інвестора чи банківського фінансування.

Орієнтовний рівень вартості супроводу

Добровільне декларування активів і податкова амністія – тема, де ставка помилки особливо висока: ціна однієї неточної декларації може бути співставною з вартістю самого активу.

У преміум-сегменті зазвичай йдеться про:

• аналітичну консультацію (аудит активів, попередня оцінка ризиків, варіанти дій) – від 4000–6000 грн;

• комплексний супровід (аудит, моделювання, документи, супровід комунікації з ДПС і банком, структура володіння) – орієнтовно від 40000–80000 грн і вище залежно від кількості активів, юрисдикцій та складності історії.

Для власника суттєвого капіталу це, по суті, страховка від майбутніх претензій до минулих років.

Часті запитання (FAQ)

Чи діє зараз податкова амністія в Україні?
Перша кампанія одноразового добровільного декларування завершилась 1 березня 2023 року. Станом на кінець 2025 року нову хвилю в ідентичному форматі не запущено.

Що буде, якщо я мав задекларувати активи під час амністії, але не зробив цього?
Формальних «автоматичних» санкцій лише за факт неучасті в амністії немає, але ризики залишаються: при перевірках чи великих угодах податкова може ставити питання до походження активів і минулих доходів. Потрібен індивідуальний план дій: уточнення, виправлення, реструктуризація.

Чи можна сьогодні добровільно «легалізувати» активи без спеціальної амністії?
Так, але вже на загальних умовах: через податкові декларації, уточнюючі розрахунки, сплату податків і штрафів за чинними ставками. Вигідність такого кроку залежить від суми, структури активів і горизонту планування.

Що з тими, хто подав одноразову декларацію і платить збір у розстрочку?
Вони мають виконати графік платежів, передбачений законодавством: перший платіж протягом 30 днів після подання декларації, наступні – у встановлені строки (для частини декларантів – до 2024–2025 років). Порушення графіка може поставити під сумнів гарантії амністії.

Чи варто чекати нової податкової амністії?
Ставити стратегію капіталу на «можливо, колись буде ще одна амністія» – ризиковано. Важливі активи доцільно вже зараз виписати в системну модель: що легалізуємо, що реструктуризуємо, що тримаємо в «безпечній зоні» з точки зору чинного законодавства.

Чи стосується добровільне декларування активів доходів ФОП, фрилансу та криптовалюти?
Так, якщо за рахунок таких доходів були придбані активи, які не отримали прозорої податкової історії в Україні. Деталі залежать від того, як саме будувалися операції, які юрисдикції залучалися та чи є вже задекларовані доходи.