Обов’язкове використання електронного підпису на захищеному носії в Україні відтермінували на період дії воєнного стану

Вихідна ситуація та практичний контекст

Обов'язкове використання електронного підпису на захищеному носії в Україні відтермінували на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення.Зазначені зміни були внесені до постанови Кабінету Міністрів від 17 березня 2022 року 300 "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг".

Відповідна урядова постанова від 24 травня 2022 року 617 набрала чинності 27 травня.

Документом установлено, що:

1) На час воєнного стану на території України та напротязі місяця з дня його скасування чи припинення укладання нових сертифікатів ключів, що раніше були відкритими для користувачів електронних довірчих послуг (ЕДП), обслуговування може бути здійснено кваліфікованими надавачами ЕДП автоматично без власної присутності самих користувачів. До того ж, сертифікат, який було укладено раніше перестає бути чинним, а загальний строк дії першого сертифікату та нового не має перевищувати три роки.

2) на період воєнного стану на території України та протягом додаткових пів року з дня його скасування у користувачів дозвіл на використання електронних підписів та печаток, сформованих на базі відкритого ключа. Однією з важливих умов те, що ключ має бути сформований кваліфікованими надавачами ЕДП без відомостей про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Міністерству цифрової трансформації, власникам інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем на період воєнного стану на території України та напротязі 6 місяців з дня його скасування довірено забезпечити технічний резхерв використання електронних підписів чи печаток, що ґрунтуються на сертифікатах відкритого ключа, створених кваліфікованими надавачами ЕДП без даних про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, через відповідні інформаційні та інформаційно-комунікаційні системи.

У Міністерстві цифрової трансформації нагадали, що в 2020 році використання електронного підпису в деяких випадках, коли стає потреба використання кваліфікованого, було запроваджено в межах експериментального проекту. А запуск обов'язкового використання електронного підпису на захищених носіях планувався з 31 березня 2022 року.

Для того, щоб не створювати під час воєнного стану навантаження на надавачів електронних довірчих послуг і великі черги на отримання таких послуг, рішення відтермінували. Це означає, що користувачі електронних довірчих послуг із 1 червня 2022 року зможуть і надалі застосовувати удосконалені підписи, базовані на кваліфікованих сертифікатах для електронної взаємодії фізичних та юридичних осіб, а також автентифікації в державних системах.

Як положеннями Закону, так і положеннями Постанови 198 передбачено, що працівники підприємств, установ та організацій підлягають бронюванню. Мова не йдеться про фізичних осіб-підприємців, хоча вони також суб’єктами підприємницької діяльності та можуть мати найманих працівників.

Хоч деякі спеціалісти стверджують, що відсутність прямої вказівки на фізичних осіб-підприємців означає, що лише юридичні особи можуть бронювати своїх працівників. В більшості випадків прийнято вважати, що поняття «підприємство» слід трактувати ширше, охоплюючи всі форми підприємницької діяльності, а не лише юридичних осіб. А тому, право на бронювання військовозобов'язаних працівників повинне бути і в ФОПів.

Яких працівників можна забронювати?

Особа набуває статусу працівника з моменту укладення трудового договору або договору з роботодавцем. З цього можна зробити висновок, що роботодавці можуть забронювати лише тих працівників, які належним чином оформлені та працюють за трудовим договором. Якщо працівник працює як ФОП, що притаманно IT-установам, то зарахувати його не вийде.

Категорії працівників, які не підлягають бронюванню

Міноборони не дає згоду на бронювання військовозобов'язаних працівників, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності (ВОС). Про це йдеться у Листі Міноборони від 11.03.2022 220/1469.

Особам, у військовому квитку яких зазначена одна із перелічених вище ВОС, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час надаватися не буде.

Порядок бронювання

1) Підприємство адресує пропозиції щодо бронювання своїх робітників до центрального органу виконавчої влади (міністерства) за належною галуззю управління (агропідприємства до Мінагрополітики та продовольства, транспортні компанії до Міністерство інфраструктури, промислові підприємства до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості тощо).

Форма пропозиції встановлена в Додатку 1 до Постанови 194. До неї слід додати відповідну мотивацію щодо виконання такою компанією завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з відповідним посвідченням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо).

2) Міністерство, яке отримало пропозиції, погоджує їх з Міноборони та в подальшому подає їх до Мінекономіки;

3) Мінекономіки підсумовує отримані пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних і напротязі одного буднього дня приймає рішення та відправляє його копію до Міноборони та органів, які їх подавали.

При цьому, Мінекономіки не розглядає пропозиції, які: не узгоджені з Міноборони; не відповідають встановленій формі; не заповнені повністю (відсутня інформація в окремих графах пропозиції).

Строк дії відстрочки від призову під час мобілізації не має перевершувати пів року. Надана відстрочка анулюється у разі: завершення терміну її дії; закінчення виконання або скасування завдання щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення; ліквідації підприємства; звільнення військовозобов'язаного.

Процедура бронювання військовозобов’язаних працівників

Підприємства, установи і організації зобов'язані надати власні Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних до органів державної влади, інших державних органів за належною ланкою управління, сферою національної економіки.

Після чого відповідний орган розглядає та підсумовує надані Пропозиції, погоджує їх з Міністерством оборони та подає до Міністерства економіки України, яке приймає відповідне рішення.

При цьому надавати Пропозиції до Мінекономіки можуть лише органи державної влади, інші державні органи за формою, закріпленою Постановою.

Законодавством не встановлено форми за якою представники бізнесу зобов'язані подавати власні Пропозиції органам, до галузі управління яких вони припадають. Проте цілком логічним вбачається використання форми, закріпленої Постановою.

Чим відрізняється бронювання від "звільнення від мобілізації"?

Серед категорій осіб, які піддаються бронюванню, та тими, хто "звільненими" від мобілізації декілька істотних відмінностей.

По-перше, відмінно від деяких категорій осіб, які не підлягають мобілізації (наприклад, особи, що особами з інвалідністю), заброньовані особи практично одержують відстрочку від мобілізації.

По-друге, законодавством встановлено чітку процедуру бронювання військовозобов’язаних, яка визначає необхідність отримання погодження окремих органів державної влади.

Водночас, особи, які не підлягають мобілізації взагалі, не повинні окремо одержувати погодження державних органів вони звільненими від мобілізації в силу засад закону.