Чому не слід боятись перевірок Держпраці?
Коротка відповідь. Чому не слід боятись перевірок Держпраці: ключові умови, послідовність процедури, докази й контроль результату. Юридичне роз’яснення команди ЮДЕЙ для… Для правильної відповіді потрібно співвіднести факти, документи та чинну на дату дії редакцію норми, а не покладатися лише на загальну назву процедури.
Що означає тема «Чому не слід боятись перевірок Держпраці?» на практиці
Питання «Чому не слід боятись перевірок Держпраці?» потрібно розглядати як конкретну юридичну задачу, а не як універсальну форму або готову відповідь. У межах цього напряму важливі досудова позиція, докази, процесуальні строки, судовий захист і реальне виконання рішення. Один і той самий термін чи зовні схожа ситуація можуть мати різні наслідки залежно від статусу учасників, змісту документа, послідовності подій і дати, на яку застосовується законодавство.
Практична робота починається з визначення результату: що саме має змінитися після звернення, хто уповноважений ухвалити рішення та яким документом буде підтверджено результат. Для позивачу, відповідачу, кредитору або боржнику це допомагає не витрачати час на процедуру, яка не вирішує первинну проблему, і завчасно оцінити можливі заперечення іншої сторони.
Вихідна ситуація та практичний контекст
Наша компанія має значний досвід вдалого оскаржених перевірок Держпраці. Слід зауважити, що в більшості суд в такого роду спорах стає на сторону підприємців. В цій статті будуть описані наші найбільш показові справи, що стосуються перевірок Держпраці.
На підприємстві, Головним управлінням Держпраці у Львівській області було проведено виїзну позапланову перевірку, в результаті якого контролюючим органом було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з нібито створенням перешкод у діяльності інспектора праці. Орган Держпраці аргументував свою позицію відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю , на підставі якого контролюючим органом винесено постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмірі 14 169 грн.
В свою чергу контролюючий орган, порушивши норм чинного законодавства України, не надав копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. В нашому випадку таким органом є Державна служба України з питань праці. З метою належного захисту прав та інтересів клієнта, наші адвокати в інтересах підприємства подали позов до суду з метою визнати дії працівників протиправними, а також визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.
У позові ми аргументували свою позицію тим, що згідно статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
В свою чергу у відповідь на адвокатський запит контролюючий орган не надав погодження Держпраці України на проведення інспекційного відвідування, а також безпідставно зазначив, що одержання такого погодження не передбачено на проведення заходу державного контролю. В свою чергу ця відповідь контролюючого органу не була підкріплена жодними нормами чинного законодавства.
Зауважимо також, що відсутність такого погодження було не єдиним порушенням, допущеним інспекторами Держпраці, які в доповнення до вищесказаного не прибули за адресою товариства та жодних документів про результати інспекційного відвідування не надали, чим порушили право підприємства на захист, а також норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823.
Окрім цього, нашими адвокатами було звернено увагу суду на недоведення відповідачем факту вчинення перешкод у проведенні інспекційного відвідування в частині ненадання на письмову вимогу інспектора інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.
Судом було задоволено позовні вимоги у повному обсязі, зокрема суд погодився з доводами підприємства щодо неможливості проведення інспекційного відвідування без наявності підстав для проведення інспекційного відвідування та без погодження Державною службою України з питань праці.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та залишив без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області.
Отже, з вищезазначеного можна зробити висновок, що проведення інспекційного відвідування без погодження Державною службою України з питань праці неможливе, окрім цього ненадання в повній мірі інформації (документів) без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абзацом 6 частини другої статті 265 КЗпП України (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).
Тепер поговоримо про іншу перевірку, яка стосувалась неоформлених працівників, за що передбачено найбільш строге покарання для суб`єкта господарювання згідно чинного законодавства. Проте і тут наші адвокати змогли захистити підприємство від незаконного штрафу.
На підставі вже згаданого інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Львівській області було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 425 070 грн. на підприємство у зв`язку з допущенням працівників до роботи без укладення трудового договору. Вищезгадана постанова була винесена у зв`язку з тим, що інспекторами було виявлено перебування на території підприємства трьох осіб, з якими у товариства не були укладені трудові договори та щодо яких не було надано повідомлення в податковий орган про прийняття на роботу. В свою чергу одна особа в письмових поясненнях заявила, що дійсно працює в товаристві.
Не погоджуючись з вищезгаданою постановою наші адвокати в інтересах товариства подали позов про визнання протиправною та скасування вищезгаданої постанови.
Позовні вимоги базувались на тому, що факт перебування осіб, які перебувають на території підприємства в момент перевірки, не свідчить про наявність трудових відносин між такими особами та підприємством, оскільки такі особи можуть бути звичайними відвідувачами підприємства. Натомість інспекторами контролюючого органу не було встановлено факту виконання зазначеними особами трудових функцій. В свою черга, особа, яка заявила, що працює на підприємстві на дату проведення інспекційного відвідування була працевлаштована згідно чинного законодавства, що підтверджувалось наказом про прийняття працівника на роботу, а повідомлення ДПС про прийняття працівника було подане після проведення інспекційного відвідування, так як згідно письмової заяви працівника та наказу про прийняття на роботу працівник приступив до роботи з 14:00, натомість перевірка проводилась вранці до моменту коли працівник фактично приступив до виконання своїх обов`язків.
Судом було повністю задоволено позовні вимоги. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив без задоволення апеляційну скаргу контролюючого органу. Отже, навіть у разі якщо особа, що на момент перевірки знаходилась на підприємстві, написала письмове пояснення, що дійсно працює на підприємстві, це не означає, що у такого підприємства немає жодних шансів в суді оскаржити протиправність встановлення факту неоформлених трудових відносин. Своєчасно звернувшись за кваліфікованою допомогою, можна знайти вихід навіть з на перший погляд безнадійної ситуації та запобігти можливим негативним наслідкам.
Слід також зауважити, що цією ж перевіркою в доповнення до штрафу за неоформлених працівників на підприємство за іншою постановою було накладення штраф в розмірі 472 300 грн. у зв`язку з створення перешкод в проведенні перевірки. Проте наші адвокати змогли довести не лише протиправність накладеного штрафу у зв`язку з відсутністю доказів щодо створення таких перешкод, а також неправильним трактуванням інспекторами самого поняття «створення перешкод в проведенні перевірки», але і також безпідставність перевірки в цілому, оскільки контролюючий орган так і не зміг довести факт звернення третьої до органу Держпраці, що в наданих працівниками Держпраці документах було зазначено як підстава проведення перевірки.
В результаті ще однієї перевірки, протиправність якої оскаржувалась нашим адвокатом, на підприємство було накладено штраф в сумі 80000,00 грн. у зв`язку з ненаданням документів, необхідних для здійснення інспекційного відвідування.
Оскаржуючи протиправну постанову до суду, ми обґрунтували наші позовні вимоги тим, що вимога про надання документів підписана інспектором без долучення документів, які підтверджують відповідні повноваження інспектора, що свідчить про порушення ним вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) та Порядку здійснення державного контролю за додержанням, законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019.
Рішенням суду було задоволено позовні вимоги, з чим погодився також апеляційний суд.
Також, хотіли б звернути увагу на ще одну перевірку Держпраці, яка так і не була проведена у зв`язку з тим, що уповноваженими особами Держпраці було допущено помилки ще до початку проведення такої перевірки. У направленні та наказі про проведення перевірки було невірно зазначено код ЄДРПОУ підприємства, на якому планувалась перевірка, а також було допущено помилку в даті перевірки, у зв`язку з чим уповноважені особи підприємства цілком правомірно не допустили інспекторів Держпраці до проведення перевірки.
Слід пам`ятати, у інспектора чи інспекторів, що прийшли перевіряти підприємство, мають бути при собі декілька важливих документів:
- наказ на проведення перевірки;
- направлення на проведення перевірки;
- особисті посвідчення інспекторів.
У наказі та направленні на проведення перевірки мають бути вказані реквізити об’єкта, що має бути перевірено, підстави для проведення перевірки, характер та ціль проведення перевірки. Також, обов'язково мають бути вказані дані з посвідчень інспекторів. Якщо інспектор не погоджується надати для ознайомлення (і зняття копії) один із перерахованих документів – його можна сміливо не допускати до проведення перевірки. Якщо у обов’язкових реквізитах платника податків, що вказані у наказі та направленні на проведення перевірки є помилки – це також привід не допустити інспекторів власне до перевірки.
Органи Держпраці нерідко допускають процесуальні порушення під час проведення перевірок, а штрафні санкції накладаються необґрунтовано без достатніх на це правових підстав. На стражі інтересів бізнесу стоїть Закон, що визначає відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків, за що вони можуть притягатися до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності відповідно до діючого законодавства. Окрім цього, як вже згадувалось вище, у спорах підприємств та органів Держпраці суди частіше стають на сторону перших. Отже, перевірки Держпраці насправді не такі страшні як здається на перший погляд. Проте не кожен володіє знаннями щодо тонкощів законодавства, а досвід у захисті інтересів власного підприємства може бути відсутнім, а отже у випадку виникнення проблем, має сенс звертатися до кваліфікованого адвоката.
Наша компанія ЮДЕЙ володіє великим досвідом у правовому захисті прав і законних інтересів клієнтів як при проведенні перевірок органами державного нагляду (контролю), так і при оскарженні в судових та інших органах дій і рішень перевіряючих. Ми гарантуємо прийняття максимально точних і оперативних рішень, використання перевірених юридичних конструкцій, для успішного виходу з будь-якої ситуації та повністю беремо на себе спілкування з органом Держпраці, а також професійну правову допомогу на будь-якому етапі проведення перевірки.
Які факти потрібно встановити до початку дій
Спочатку складіть нейтральну хронологію: дата кожної події, учасники, зміст домовленості або рішення, спосіб обміну документами та фактичні наслідки. Окремо позначте факти, які підтверджені оригіналом, електронними даними, реєстром чи повідомленням про вручення. Те, що відоме лише зі слів учасника, не слід подавати як безспірний факт — для нього потрібно знайти незалежне підтвердження.
- Чи передбачений обов’язковий досудовий, адміністративний або реєстраційний етап?
- Які негативні наслідки може спричинити кожний варіант рішення?
- Як буде виконано результат після отримання рішення, дозволу або підписання документа?
- Який конкретний результат потрібен і хто має повноваження його надати?
- Які факти вже підтверджені документами, а які поки є лише припущенням?
Документи та докази: базовий чекліст
Точний пакет залежить від обставин, але якісна підготовка завжди передбачає перевірку походження, чинності, повноти й взаємної узгодженості документів. Копії потрібно зіставити з оригіналами, а електронні матеріали — зберегти так, щоб можна було підтвердити автора, дату, адресата і незмінність змісту.
- листування, повідомлення та докази дати їх отримання
- платіжні документи, акти, витяги, реєстрові дані або інші первинні докази
- документи про особу, статус і повноваження заявника чи представника
- хронологію подій із датами, учасниками та вже вчиненими діями
- чинну редакцію договору, рішення, заяви або іншого ключового документа
- письмову відповідь органу, контрагента чи іншої сторони, якщо її вже отримано
Якщо документа немає, зафіксуйте, хто його створив або зберігає, чи можна отримати витяг, дублікат або офіційну відповідь. У спірній ситуації важлива не кількість файлів, а зв’язок кожного доказу з конкретною обставиною та можливість пояснити його походження.
Покроковий алгоритм підготовки
- 01
Перевірити чинну на дату дії норму та спеціальну процедуру саме для потрібного органу, реєстру або суду.
- 02
Підготувати письмову позицію: факти, правова підстава, докази, конкретна вимога та спосіб підтвердження подання.
- 03
Після подання зберегти квитанцію або реєстраційний номер, контролювати відповідь і завчасно готувати альтернативний крок.
- 04
Сформулювати бажаний правовий результат одним реченням і відокремити його від емоційної оцінки ситуації.
- 05
Скласти хронологію та звірити дати, адже від них можуть залежати строки подання заяви, відповіді або оскарження.
- 06
Зібрати первинні документи й перевірити, чи не суперечать один одному імена, суми, адреси, реквізити та повноваження.
Перед фінальним поданням корисно зробити контрольне читання матеріалів очима адресата: чи зрозуміло, чого ви просите, на які факти посилаєтеся, де міститься кожний доказ і чому обраний спосіб захисту відповідає проблемі. Така перевірка часто виявляє суперечності раніше, ніж їх використає опонент або орган.
Типові ризики та як ними керувати
Ризик не завжди означає, що від дії потрібно відмовитися. Його слід описати, оцінити й визначити контрольний захід: додатковий документ, альтернативну вимогу, резервний строк, забезпечення доказу або попередню комунікацію. Для теми «Чому не слід боятись перевірок Держпраці?» особливо варто перевірити такі помилки:
- покладатися на переказ норми з неофіційного джерела замість чинного тексту та спеціального порядку
- подати неповний або суперечливий комплект документів і створити підставу для відмови чи додаткової перевірки
- пропустити строк через неправильне визначення дати вручення, події або моменту, коли особа дізналася про порушення
- надати пояснення, яке не узгоджується з документами та надалі послаблює переговорну або процесуальну позицію
- не перевірити виконуваність майбутньої домовленості, вимоги чи судового рішення до початку витратної процедури
- змішати в одному зверненні кілька різних вимог без належних адресатів, доказів і процесуальної форми
Практична модель прийняття рішення
Спочатку зафіксуйте вихідний стан і бажаний результат, потім порівняйте щонайменше два законні варіанти. Для кожного варіанта запишіть документи, строк, прямі витрати, ризик відмови та спосіб виконання результату. Обирайте не той шлях, який виглядає найшвидшим на старті, а той, де зрозумілі повноваження, доказова база й наслідки для пов’язаних правовідносин.
Якщо рішення впливає на майно, податки, сімейний статус, дозвіл, роботу або можливість судового захисту, перевіряйте суміжні наслідки окремо. Документ, прийнятний для одного органу, не завжди автоматично підтверджує ту саму обставину перед іншим.
Коли варто залучити юриста
Професійна перевірка особливо доцільна, якщо вже є відмова, претензія, судова справа, перевірка, арешт, значна сума або невідворотний строк. Юрист має не просто переказати норму, а перевірити документи, запропонувати варіанти, пояснити ризики кожного з них і зафіксувати погоджений план. Для теми «Чому не слід боятись перевірок Держпраці?» корисно надати матеріали заздалегідь, щоб консультація була предметною.
Правила, форми й строки можуть змінюватися. Перед поданням перевірте чинну редакцію акта та спеціальні вимоги компетентного органу.
Єдиний державний реєстр судових рішеньПоширені запитання
Чи достатньо прочитати загальне правило?
Ні. Загальна норма задає рамку, але практичний результат залежить від спеціальної процедури, статусу учасників, документів і дати події. Перевіряйте також перехідні положення та офіційні вимоги адресата.
Чи можна діяти без усіх документів?
Іноді процедуру можна розпочати, але спочатку слід визначити, які докази є обов’язковими, чим допустимо замінити відсутній документ і чи не створить раннє подання ризик відмови або суперечливих пояснень.
Що робити після негативної відповіді?
Зафіксуйте дату отримання, отримайте повний текст мотивів, перевірте порядок і строк оскарження. Потім зіставте кожний мотив із доказом та оберіть між усуненням недоліків, повторним зверненням і оскарженням.