Обов'язковий РРО з 2022 року

Вихідна ситуація та практичний контекст

З 1 січня 2021 року всі фізичні особи-підприємці 2-4 групи повинні були забезпечити застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО, згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», але це викликало обурення підприємців, призвело до мітингів та протестів, пов’язаних з важким становищем ФОП, в умовах довготривалих карантинних заходів, тому зобов’язання використання РРО відклали на рік.

Обов’язковість РРО або ПРРО

З 1 січня 2022 року вимога забезпечити наявність РРО або ПРРО, при проведенні грошових операцій, є цілком законною, її невиконання тягне за собою стягнення штрафів.

Підприємці 2-4 груп повинні забезпечити проведення розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій. Метою використання РРО та ПРРО є фіксування проведення розрахункової операції та боротьба з тіньовою економікою, так як весь товар має бути оприбуткованим, без товарних залишків, що реалізувалися без ПДВ.

Хто звільняється від обов’язкового використання РРО

Фізичні особи-підприємці 1 групи, які є платниками єдиного податку та не сплачують податок на додану вартість, не використовують працю найманих робітників, мають річний обіг не більше 1 млн. грн., звільняються від обов’язкового використання РРО.

Можливість відмовитися від РРО є також у ФОП 2 і 3 групи, якщо їх річний обіг не перевищує 1,3 млн. грн. Але це не стосується підприємців, незалежно від річного обігу, наступного виду діяльності:

• магазини та інтернет-магазини, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні. До них належать вироби з чорних металів (плити, печі, барбекю, духові шафи тощо ), котли опалення та колонки, насоси для рідин, насоси повітряні, вакуумні або компресори, витяжки, кондиціонери, холодильники, морозильні камери, центрифуги, посудомийні машини, ваги, садові або сільськогосподарські машини, друкарське обладнання (принтер, сканер, копір),в’язальні та швейні машини, пральні машини, пневматичні, електричні та гідравлічні інструменти, ноутбуки, електронні книги, комп’ютери тощо, пилососи, бойлери, телефони, апаратура для відеозапису, радіоапаратура, навігаційні прилади, акустичні системи, мотоцикли, велосипеди, гіроскутери, музичні інструменти, лічильники, прилади для фізичного та хімічного аналізу (наприклад, глюкометр), масажна апаратура і т.п.;
• аптеки, медичні магазини;
• підприємства, які надають платні медичні послуги;
• ювелірні магазини;
• кур’єрські служби;
• під час продажу акцизних товарів.

Різниця між РРО та ПРРО

Кожен ФОП самостійно обирає вид реєстратора, з яким йому зручніше працювати. Звичайно, це потягне за собою певні фінансові витрати: на придбання РРО або ПРРО, пристрою, до якого він буде підключений тощо. Крім того, весь перелік товарів необхідно буде запрограмувати в електронному носії, для проведення майбутніх операцій, іноді для цього необхідні послуги спеціалістів.

Саме програмування товарів і викликало обурення підприємців у 2021 році, адже документи є не на весь товар, який доставляється в Україну (у разі торгівлі імпортом), через певну неузгодженість дій з митними службами.

Зручніше використовувати ПРРО, тому що він передбачає автоматичне подання поденних звітів (Z-звітів), на відміну від РРО, де це має робити підприємець на початку (нульовий чек) та у кінці кожного робочого дня.

ПРРО підключається через фіскальний сервер Державної податкової служби України. Програмне РРО в Україні з 2020 року проходить тестовий режим, тому його реєстрація та програмне забезпечення поки що надаються безкоштовно, від ФОП вимагається тільки носій – планшет або смартфон, наприклад (вже є версії для iOS та Android). Крім безкоштовних тестових програмних РРО, в Україні існують комерційні ПРРО.

Ще одна принципова відмінність РРО та ПРРО полягає у видачі фіскального чеку споживачу: при використанні РРО з чеком проблем немає, а от програмний реєстратор створює електронний чек або QR-код, який покупець може відсканувати або отримати будь-якими месенджерами, але, в ситуації, коли у споживача немає такої змоги, підприємець чи касир все одно зобов’язані видати фіскальний чек, тому, крім електронного носія для установки програмного забезпечення, може знадобитися встановлення принтеру або іншого способу роздрукування паперового фіскального чеку.

Строк експлуатації РРО та ПРРО

ПРРО має безстроковий термін експлуатації, зберігає інформацію на фіскальному сервері податкової служби (протягом 1095 днів), може бути підключений до бухгалтерського або складського обліку, здійснювати обмін даними між програмами.

РРО потребує заміни кожні сім років, зберігає інформацію в пам׳яті апарату (електронна стрічка, дані з якої, яка через мережу Інтернет, подаються до фіскальної служби).

Де придбати РРО?

РРО має обов’язково пройти державну сертифікацію, що дозволяє його використання під час проведення розрахункових операцій. Отримати інформацію щодо сертифікованих апаратів можна на сайті Державної податкової служби України, де розміщено документ з переліком реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації (переважно апарати українського та болгарського виробників), там же вказано період експлуатації моделі. Придбати РРО можна в спеціалізованих магазинах та інтернет-магазинах, середня вартість апарату 8000 грн.

Реєстрація РРО та ПРРО

Перед реєстрацією РРО або ПРРО фізична особа-підприємець повинен подати до податкової служби повідомлення про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП (за наявності електронного підпису, форму можна заповнити та подати в режимі онлайн в електронному кабінеті платника податків).

У цій формі треба зазначити:

• код надання інформації (1 – первинна інформація);
• тип оподаткування (відповідно до Довідника);
• ідентифікатор об’єкта оподаткування;
• код за КОАТУУ (державний класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України) – необхідно обрати місце реєстрації ФОП та вказати необхідний код;
• адресу об’єкту оподаткування;
• стан об’єкту оподаткування (експлуатується, здається в оренду тощо);
• вид права на об’єкт оподаткування (право власності, оренда тощо);
• відмітити або ні «прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку» (якщо адреса об’єкту знаходиться під контролем іншого податкового органу, а сам підприємець зареєстрований в іншому місці);
• реєстраційний номер об’єкту оподаткування (з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за наявністю).

Реєстрація РРО

Після подання форми № 20-ОПП ФОП має право на реєстрацію апарату, для цього:

• подається  реєстраційна заява до податкового органу про реєстрацію РРО (можна в електронному вигляді), у якій вказуються дані ФОП, дані про РРО (модель, заводський номер, дата виготовлення тощо);
• після цього можна отримати довідку про фіскальний номер РРО;
• внести фіскальний номер до фіскальної пам׳яті РРО (протягом трьох днів, після отримання довідки);
• персоналізувати та опломбувати РРО у центрі сервісного обслуговування РРО;
• отримати довідку про опломбування;
• отримати акт введення в експлуатацію РРО в податковому органі;
• після цього (не пізніше наступного дня) посадова особа ДПС України проводить реєстрацію та надає об’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО.

Реєстрація ПРРО

Реєстрація ПРРО передбачає наступні етапи:

• подання заяви до Державної податкової служби України (в електронному варіанті), в якій вказуються дані ФОП, тип ПРРО, назва, його локальний номер ;
• фіскальний сервер здійснює обробку заяви та реєструє ПРРО;
• підприємець отримує електронне повідомлення (квитанцію) про присвоєння фіскального номеру.