Відчуження майна – перехід права власності на майно від однієї особи до іншої. Відчуження майна відбувається на підставі наступних договорів:
- купівлі-продажу;
- спадкування;
- довічного утримання;
- бартеру тощо.
Усі угоди підлягають нотаріальному посвідченню, оподаткуванню, можуть бути проведені як між фізичними, так і між юридичними особами.
У деяких випадках може бути накладено заборону на відчуження майна (нерухомого майна та транспортних засобів). Заборона на відчуження накладається нотаріусом у наступних випадках:
- смерть одного з подружжя, з яким було укладено спільний заповіт;
- наявність кредитних зобов’язань (за повідомленням банку);
- якщо майно перебуває в іпотечному кредиті;
- у разі проживання або реєстрації у житловому приміщенні неповнолітньої дитини (за зверненням органів опіки та піклування);
- при посвідченні договору довічного утримання тощо.
Заборони на відчуження нерухомого майна фіксуються нотаріусом у реєстрі для реєстрації заборон та арештів, після зняття заборони обов’язково цей факт реєструється в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.