Відчуження майна – перехід права власності на майно від однієї особи до іншої. Відчуження майна відбувається на підставі наступних договорів:

  • купівлі-продажу;
  • спадкування;
  • довічного утримання;
  • бартеру тощо.

Усі угоди підлягають нотаріальному посвідченню, оподаткуванню, можуть бути проведені як між фізичними, так і між юридичними особами.

У деяких випадках може бути накладено заборону на відчуження майна (нерухомого майна та транспортних засобів). Заборона на відчуження накладається нотаріусом у наступних випадках:

  • смерть одного з подружжя, з яким було укладено спільний заповіт;
  • наявність кредитних зобов’язань (за повідомленням банку);
  • якщо майно перебуває в іпотечному кредиті;
  • у разі проживання або реєстрації у житловому приміщенні неповнолітньої дитини (за зверненням органів опіки та піклування);
  • при посвідченні договору довічного утримання тощо.

Заборони на відчуження нерухомого майна фіксуються нотаріусом у реєстрі для реєстрації заборон та арештів, після зняття заборони обов’язково цей факт реєструється в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.